1. (заст.) Мірошник — ремісник, який займався помелом зерна на борошно або працював на млині.
2. (перен., рідко) Людина, яка багато говорить, “меле язиком”.
миляр
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови