1. Рідк. Надати комусь щастя, зробити щасливим.
2. Заст. Влаштувати щасливо, сприятливо; сприяти успіху чогось.
пощасливити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Рідк. Надати комусь щастя, зробити щасливим.
2. Заст. Влаштувати щасливо, сприятливо; сприяти успіху чогось.
Відсутні