Словник Української Мови
Буква
Форма жіночого роду родового, давального чи місцевого відмінка однини прикметника “милий”, що вживається для вираження ніжності, симпатії або прихильності до жіночої істоти, часто як звертання.
Форма жіночого роду родового, давального чи місцевого відмінка однини прикметника “милий”, що вживається як частина власної назви, зокрема в історичному контексті (наприклад, для позначення титулу чи звання).
Приклад 1:
О DELICATI BLANDA 1 О селянскій милій, любій мой покою, Всяких печалей лишенній! О источников шум журчащих водою, О лѣс темній прохлажденній, О шумящы кудры волосов древесних, О на луках зелень красна, О самота ради дум небесних, О сумна тихость ужасна, Где развѣ глас тол ко птичое даст воле Да сопѣлка Пастухова, Как вигонит овцы в благовоние поле Или в дом пригонит знова!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
286—287, «О селянскій милій, любій мий покою…»— на с.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”