Словник Української Мови
Буква
1. Який викликає почуття ніжності, приємний на вигляд, зовні привабливий (переважно про дитину, тварину або невеликий предмет).
2. Який викликає захоплення, зворушення своєю добротою, сердечністю, приємними рисами характеру.
3. У значенні іменника: той, хто дорогий, милий серцю (звернення або характеристика).
Приклад 1:
Сподівалась: може — миленький пригорне? Ні, мене береза ніжно колихала.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Я шукала ягiдок, грибкiв… П е р е л е с н и к А не приглядалась до моїх слiдкiв? В гаю я зривала кучерики з хмелю… П е р е л е с н и к Щоб менi послати пишную постелю? Нi, щоб перевити се волосся чорне! П е р е л е с н и к Сподiвалась: може, миленький пригорне? Нi, мене береза нiжно колихала. П е р е л е с н и к А проте… здається… ти когось кохала? Ха-ха-ха! Не знаю! Попитай у гаю. Я пiду квiтчати дрiбним рястом коси… (Подається до лiсу). П е р е л е с н и к Ой гляди!
— Українка Леся, “Лісова пісня”