Словник Української Мови
Буква
1. М’ясиста, соковита частина плодів, ягід, грибів, що знаходиться під шкіркою або оболонкою.
2. М’ясиста частина тіла тварини або людини; м’язи, тканини, що розташовані під шкірою.
3. Перен. Внутрішній зміст, сутність чого-небудь, найважливіша частина.
Приклад 1:
Лише коли лінієчка вдаряла в кістку або в ключицю, було трішки боляче, але видно було, що Сергєєв кістки обминає зумисне, влучаючи весь час в м’якоть, пильнуючи, щоб не зробити боляче. Стукає й все, говорить, говорить… Говорить про листа… Говорить проте, що Андрій із своїми здібностями, із своїми знаннями й непересічною волею міг би бути корисним для країни й партії що його належно оцінять, адже ж він пам’ятає слова начальника групи Фрея?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”