м’ячик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “м’яч”: невеликий м’яч, зазвичай призначений для дитячих ігор або тренувань.

2. Розм. про будь-який невеликий предмет кулястої або овальної форми, що нагадує м’яч.

3. Розм., перен. про щось м’яке, округле, що можна стиснути в руці (наприклад, про клубок шерсті, зібрану в кулю тканину).

Приклади вживання

Приклад 1:
Аби тільки у небі не сонце, а м’ячик дитячий, Він зіскочить із неба, ти просто його попроси. «Не добро і не зло.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: іменник (однина) |