мужикуватість

[muʒɪkuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Властивість або стан, що характеризується грубими, неотесаними манерами, відсутністю витонченості, подібно до стереотипної поведінки простого селянина (мужика).

  2. Зовнішній вигляд або поведінка, що нагадує мужика (селянина) своєю простотою, незграбністю або масивністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мужикуватість, р. мужикуватості, д. мужикуватості, з. мужикуватість, о. мужикуватістю, м. мужикуватості, к. мужикуватосте

Більше записів