мужичок

[muʒɪt͡ʃok] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Зменшувально-пестливе від “мужик”: селянин, сільський житель (зазвичай з відтінком симпатії або співчуття).

  2. Фольклорний персонаж, одна з уособлень зими, якого проганяють або спалюють під час весняного обряду проводів зими (наприклад, у вигляді ляльки).

  3. Розм. Про невисоку, кремезну, міцно збудовану людину (чоловіка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мужичок, р. мужичка, д. мужичкові, з. мужичка, о. мужичком, м. мужичкові, к. мужичку

Більше записів