1. Стосунний до мутації, властивий їй; такий, що виникає внаслідок мутації.
2. Призначений для викликання мутацій, що спричиняє мутації.
мутаційний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стосунний до мутації, властивий їй; такий, що виникає внаслідок мутації.
2. Призначений для викликання мутацій, що спричиняє мутації.
Відсутні