мутар

1. (діал.) Те саме, що мутарка — невеликий дерев’яний посуд для збивання вершків на масло, зроблений з випаленої колоди або зібраний з клепок, з кришкою та отвором для мутовки.

2. (діал.) Те саме, що мутовка — дерев’яна палиця з хрестоподібним наконечником для збивання (мутіння) масла, вершків, яєць.

3. (перен., розм.) Про людину, яка своїми діями вносить замішання, непорядок, метушню; той, хто “мутить воду”.