Значення
-
Орган тваринного організму, що складається з м’язової тканини і здатний скорочуватися під впливом нервових імпульсів, забезпечуючи рух частин тіла та внутрішніх органів.
-
М’яз, як частина тіла людини або тварини, що визначає рельєф і форму тіла завдяки своїй масі та розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мускул, р. мускула, д. мускулові, з. мускул, о. мускулом, м. мускулі, к. мускуле
Походження слова (Етимологія)
Слово «мускул» походить з латинської мови, де musculus означало «мишеня» і було зменшувальною формою від mus — «миша». Цю назву перенесли на м’яз (спочатку на біцепс) через зовнішню схожість: форма і рухливість м’яза нагадували мишеня. В українській мові слово з’явилося як запозичення з латини, а також утворилися похідні: мускулатура, мускулястий, мускульний тощо. Споріднені слова в інших мовах: російське, білоруське, болгарське, македонське «мускул», польське, словацьке, верхньолужицьке, нижньолужицьке, сербохорватське, словенське — усі вони походять від того ж латинського кореня. Також це слово пов’язане з праслов’янським *myšь, що дало українське «миша».