муштабель

[muʃtɑbɛlʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Тонка дерев’яна або металева паличка, яку художник або креслярник використовує як опору для руки під час виконання дрібних деталей, точних ліній або делікатної роботи з фарбою, тушшю чи олівцем; також називається «муштабель» або «мушля».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. муштабель, р. муштабеля, д. муштабелеві, з. муштабель, о. муштабелем, м. муштабелеві, к. муштабелю

Більше записів