мурвань

[murʋɑnʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (діал.) Те саме, що мурава — трава, зелений покрив землі, газон.

  2. (діал.) Місце, вкрите густою травою; галявина, луг.

  3. (заст.) У давньоруській архітектурі — емалева або керамічна оздобна пластина, часто з металевим блиском, що використовувалася для прикраси фасадів храмів та інших будівель.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мурвання, р. мурвань, д. мурванням, з. мурвання, о. мурваннями, м. мурваннях, к. мурвання

Більше записів