Значення
-
Зводити, будувати споруду (стіну, будинок тощо) з каменю, цегли або інших штучних матеріалів, з’єднуючи їх за допомогою будівельного розчину.
-
Перен. Щільно, міцно закладати, загороджувати, утворюючи непрохідну перешкоду (наприклад, мурувати вхід, вікно).
-
Перен. Створювати щось міцне, тривке, непохитне (наприклад, мурувати державу, щастя).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я мурую, ти муруєш, він мурує, ми муруємо, ви муруєте, вони мурують