муругий
[muruɦɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Про кольорову масть тварин, переважно коней: темно-рудий з чорними кінцівками, гривою та хвостом.
-
Про забарвлення птахів: темно-рудий з коричневим або чорним відтінком.
-
Заст. Про колір обличчя: темний, засмаглий, смаглявий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. муругий, р. муругого, д. муругому, з. муругого, о. муругим, м. муругім
Походження слова (Етимологія)
Слово «муругий» в українській мові означає тварину (найчастіше вола або кота) з темними смугами на рудому, темно-сірому або бруднуватому тлі. Це прикметник, що описує масть, схожу на тигрову. Походження слова пов’язане з праслов’янським коренем, що означає «темний, бурий» або «пляма, смуга». Споріднені слова в інших слов’янських мовах: російське «муругий» (темно-бурий), польське «morągi» (смугастий), а також литовське «maróga» (пляма). В українській мові це слово є рідковживаним, але збереглося в діалектах.