мурований

[muroʋɑnɪj] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Який виконаний з цегли або каменю з використанням розчину; споруджений методом мурування.

  2. Який має стіни з цегли або каменю на розчині; цегляний, кам’яний (про будівлю, споруду).

  3. У складі власних назв населених пунктів, що вказують на характер забудови або оборонних споруд (наприклад, село Муроване).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мурований, р. мурованого, д. мурованому, з. мурований, о. мурованим, м. мурованім, к. мурований

Більше записів