Значення
-
мурмило — діалектне слово, що означає людину, яка мурмоче, бурмоче або говорить невиразно, тихо, з нерозбірливістю; той, хто видає неясні звуки.
-
мурмило — в переносному значенні: людина замкнена, мовчазна, невиразна у спілкуванні; той, хто важко розуміє або виражає свої думки.
-
мурмило — у фольклорних та діалектних текстах: істота або образ, пов’язаний із таємничістю, невловимістю та звуками бурмотіння; персонаж народних оповідей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мурмило, р. мурмила, д. мурмилові, з. мурмила, о. мурмилом, м. мурмилі, к. мурмиле