Древослів

Словник Української Мови

мурга

[murɦɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. мурга — (діалектне, переважно південно-західне) мутна вода, бруд у воді; водойма зі стоячою забрудненою водою.

  2. мурга — (переносне) безлад, беруча; нечіткість, неясність у справах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мурга, р. мурги, д. мурзі, з. мургу, о. мургою, м. мурзі, к. мурга

Більше записів