Значення
-
муніципій — у Стародавньому Римі: міське поселення, мешканці якого мали часткові або повні права римського громадянина, зберігаючи при цьому певну міру внутрішнього самоврядування; один із видів муніципальних одиниць у системі територіального устрою Римської держави.
-
муніципій — у сучасному праві: найменша адміністративно-територіальна одиниця місцевого самоврядування у деяких країнах, особливо в системах місцевого управління, успадкованих від європейської традиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. муніципії, р. муніципій, д. муніципіям, з. муніципії, о. муніципіями, м. муніципіях, к. муніципії