мультиплети

1. У фізиці елементарних частинок — група частинок з близькими масами та однаковими іншими характеристиками, що розглядаються як різні квантові стани однієї фундаментальної частинки; ізотопічний мультиплет.

2. У спектроскопії — група спектральних ліній, що утворюються в результаті розщеплення одного рівня енергії атома чи молекули в магнітному або електричному полі.

3. У математиці, зокрема в теорії представлень груп — набір пов’язаних об’єктів (наприклад, векторів або тензорів), що перетворюються певним чином при зміні системи координат або інших симетріях.

Приклади вживання

Приклад 1:
В спектрах атомів наступних груп періодичної системи елементів спостерігаються ще складніші мультиплети, причому атомам з непарним числом електронів в ідповідають парні мультиплети (дублети, 128 квартети), а з парним числом – непарні (триплети, квінтети). Крім тонкої структури в атомних спектрах спостерігається також надтонка структура ліній (приблизно в 1000 разів вущі, ніж мультиплети), зумовлена взаємодіє ю електронів з магнітними і електричними моментами ядра.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 2:
Крім тонкої структури в атомних спектрах спостерігається також надтонка структура ліній (приблизно в 1000 разів вущі, ніж мультиплети), зумовлена взаємодіє ю електронів з магнітними і електричними моментами ядра. В атомних спектрах проявляються не всі можливі квантові переходи, а лише дозволені правилами відбору.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |