Древослів

Словник Української Мови

маса

Буква

1. Фізична величина, що характеризує кількість речовини в тілі та його інертність, одна з основних величин у фізиці; міра інерції тіла та джерело гравітаційного притягання.

2. Велика кількість, сукупність когось або чогось, що розглядається як єдине ціле.

3. Густа, в’язка, однорідна речовина, суміш, тісто, що є напівфабрикатом або сировиною для подальшої обробки.

4. Широкі верстви населення, народу, переважно трудові, у суспільстві.

5. Основна частина, більшість у складі чогось.

6. У техніці — назва деталі, вузла або основної частини деяких механізмів, приладів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вже нагромадилася маса самвидавських текстів, 1987 р. у Нью-Йорку побачило світ підготоване Надією Світличною з передмовою Юрія Шевельова видання «Палімпсестів». Я тоді просто жила поезією Стуса, яку лише тепер по-справжньому відкрила для себе, — досить переглянути мої листи до Зіни Ґеник-Березовської цього періоду, буквально напоєні Стусовим поетичним словом, щоб переконатися в цьому.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Маса тіл теж харак- теризує здатність його взаємодіяти з і н- шими тілами згідно з законом всесві тнього тяжіння. В цьому випадку маса є мірою гравітаційної взаємодії і називається гра- вітаційною масою ( )гm .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
В цьому випадку маса є мірою гравітаційної взаємодії і називається гра- вітаційною масою ( )гm . В сучасній ф і- зиці з високим ступенем точності встанов – лено, що гi mm = , якщо швидкість матері- альної точки набагато менша від швидко с- ті світла у вакуумі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів