1. (фізика) Кількісна характеристика рівнів енергії квантової системи (атома, молекули, ядра), що визначається величиною сумарного спіну всіх електронів або інших частинок; стан системи з певним значенням спіну, який визначає кількість можливих орієнтацій у магнітному полі та впливає на тонку структуру спектральних ліній.
2. (спектроскопія) Властивість спектральної лінії розщеплюватися на кілька окремих компонентів (мультиплет) під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів (наприклад, магнітного поля або спін-орбітальної взаємодії).
3. (математика, теорія представлень) Кількість входжень (кратність) незвідного представлення у розкладі складного (зведеного) представлення групи або алгебри Лі.