1. Який виражає надмірну, непотрібну мудрість або хитромудрість; зайве ускладнений, вигадливий, незрозумілий.
2. Який є результатом надмірного мудрування; штучний, надуманий, неприродний.
мудрований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— То Шпак мудрований хотів мене звести, — Жалівся менший брат, — голубчику, прости! Тепер тебе довіку не покину.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик () |