Значення
-
Властивість мудрої людини; здатність глибоко розуміти життя, людей, явища, робити правильні, обґрунтовані висновки та приймати розумні рішення на основі знань, досвіду та інтуїції.
-
Глибоке знання, що ґрунтується на життєвому досвіді, спостереженнях, роздумах; сукупність висновків, ідей, що відображають таке знання (наприклад, народна мудрість).
-
У філософії — вища форма пізнання, що поєднує знання, моральну чутливість та практичний розсуд для розуміння найважливіших питань буття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мудрість, р. мудрості, д. мудрості, з. мудрість, о. мудрістю, м. мудрості, к. мудросте