мрич

1. (діал.) Те саме, що мряка — дрібний, настирливий дощ, мрячка; сира туманна погода.

2. (перен., рідко) Про щось невиразне, розмите, що важко розгледіти або зрозуміти.

Приклади вживання

Приклад 1:
Спали ще сме­ре­кові ліси, як ченці строгі посірілі за ніч ца­рин­ки і сиві шпилі, що розп­ли­ва­лись в ту­мані Хо­лод­на мрич підійма­лась з до­ли­ни та прос­тя­га­ла білі мох­наті ла­би до чор­них сме­рек, а під блідим ще не­бом оповідав свій сон Че­ре­мош. Палагна сту­па­ла по мок­рих тра­вах і злег­ка тремтіла в ранішнім хо­лод­ку.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”

Частина мови: t.d. (True) |