1. (діал.) Те саме, що мряка — дрібний, настирливий дощ, мрячка; сира туманна погода.
2. (перен., рідко) Про щось невиразне, розмите, що важко розгледіти або зрозуміти.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що мряка — дрібний, настирливий дощ, мрячка; сира туманна погода.
2. (перен., рідко) Про щось невиразне, розмите, що важко розгледіти або зрозуміти.
Приклад 1:
Спали ще смерекові ліси, як ченці строгі посірілі за ніч царинки і сиві шпилі, що розпливались в тумані Холодна мрич підіймалась з долини та простягала білі мохнаті лаби до чорних смерек, а під блідим ще небом оповідав свій сон Черемош. Палагна ступала по мокрих травах і злегка тремтіла в ранішнім холодку.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”