1. Властивість, яка полягає у схильності до мрій, фантазування, відірваного від реальності мислення або поведінки.
2. Дія за значенням «мріяти»; перебування у стані мрій, замислення.
мрійництво
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |