1. Анатомічна структура головного мозку людини та інших плацентарних ссавців, що є широким пучком нервових волокон (аксонів) і з’єднує дві півкулі великого мозку, забезпечуючи міжпівкульну передачу інформації та їхню спільну роботу.
2. (У зоології) Тверда, потовщена, ороговіла ділянка шкіри у тварин, що виникає внаслідок постійного тертя або тиску, аналогічно мозолі у людини.