мозаїка

1. Твір декоративно-ужиткового мистецтва, картина або орнамент, виконані зі скляних, кам’яних, керамічних чи інших твердих частинок (шматочків), що щільно з’єднані між собою та закріплені на основі.

2. Техніка створення художніх творів шляхом складання зображення з дрібних, різнокольорових частинок однорідного матеріалу.

3. Перен. Те, що складається з різнорідних, але тісно пов’язаних елементів, що утворюють єдине ціле (наприклад, мозаїка поглядів, мозаїка культур).

4. Вірусне захворювання рослин, що проявляється у вигляді плям або смуг різного кольору на листках та стеблах.

Приклади вживання

Приклад 1:
І нарешті, мозаїка спогадів про тих, хто зустрівся на моїй життєвій ниві та завдяки кому нива ця виявилася рясною й родючою — осяяною Світлом Людей. Я свідома того, що спомини мої не вільні від повторів, та, мабуть, їх не уникнути з огляду на вигадливі сплетіння подій і доль.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |