мовотворець

[moʋotʋorɛt͡sʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Людина, яка створює нові слова, словосполучення або мовні норми, впливаючи на розвиток мови; неологіст.

  2. Видатний письменник або поет, чия творчість має виняткове значення для формування, збагачення та становлення літературної мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мовотворець, р. мовотворця, д. мовотворцеві, з. мовотворця, о. мовотворцем, м. мовотворцеві, к. мовотворцю

Більше записів