1. Поведінка, вчинок або вираз, що суперечать прийнятим у вищому суспільстві правилам хорошого тону, ввічливості; нетактовність.
2. Про людину, яка порушує такі правила; нетактовна, невихована особа.
моветон
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тодi Мура каже: — Ах, моншерамi, це ж моветон. Розшифровую: Iванов — пiтерський слюсар, а українську мову знає краще за українцiв.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
Мовляв, у наш брехливий вiк це велика рiдкiсть i, коли хочете, навiть моветон. Був вiн стрункий, iз добре виголеним смуглявим обличчям, у простiй толстовцi й без усяких претензiй на якусь оригiнальнiсть.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Хоч як повернусь — усе моветон. Нiмкеня, знаєте, за мною як за немовлятком ходить.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |