мовчком БукваМ 1. (розм.) Те саме, що мовчки — не промовивши ні слова, безмовно, тихо. 2. (перен.) Непомітно, потай, нишком, щоб ніхто не знав. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←неплатоспроможнийікебана→