мова-об'єкт

[moʋɑ-ob'jɛkt] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Мова, яка є предметом вивчення, опису або аналізу в лінгвістичних дослідженнях, на відміну від метамови — мови, засобами якої цей опис здійснюється.

  2. У програмуванні — мова, для обробки текстів якої (наприклад, трансляції, аналізу) призначена певна програма або система.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мова-об'єкт, р. мови-об'єкта, д. мові-об'єктові, з. мову-об'єкт, о. мовою-об'єктом, м. мові-об'єкті, к. мово-об'єкте

Більше записів