ізотропа

1. У фізиці та математиці — лінія, що з’єднує точки на поверхні або в просторі, в яких певна фізична величина (наприклад, температура, тиск, швидкість) має однакове значення в усіх напрямках, тобто є ізотропною.

2. У геології та матеріалознавстві — лінія на діаграмі або карті, що позначає ділянки, де властивості середовища (наприклад, міцність, провідність) не залежать від напрямку вимірювання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |