ізотропа

[izotropɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. У фізиці та математиці — лінія, що з’єднує точки на поверхні або в просторі, в яких певна фізична величина (наприклад, температура, тиск, швидкість) має однакове значення в усіх напрямках, тобто є ізотропною.

  2. У геології та матеріалознавстві — лінія на діаграмі або карті, що позначає ділянки, де властивості середовища (наприклад, міцність, провідність) не залежать від напрямку вимірювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ізотроп, р. ізотропа, д. ізотропові, з. ізотроп, о. ізотропом, м. ізотропі, к. ізотропе

Більше записів