1. Стосовний до мотиву, пов’язаний із мотивами; такий, що містить мотиви, їхнє пояснення.
2. (У музиці) Стосовний до найменшої структурної одиниці музичної форми, що має самостійне образно-змістовне значення; тематичний.
мотивний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |