Словник Української Мови
Буква
1. Застаріла назва жіночої шапки з хутра, що прикривала вуха, поширеної в Московській державі.
2. Рідкісна назва московської монети (копійки), що перебувала в обігу на українських землях у XVI–XVII століттях.
3. Історична назва жінки або дівчини московського (російського) походження.
4. Розмовна, часто зневажлива назва представниці російського народу або мешканки Москви.
Приклад 1:
німець, а вона — московка. Вона виїхала з сином до Туапсе раніш од чоловіка й усієї сім’ї, бо треба було попереду нашукати в Туапсе квартиру на літо, поки ще забудується їх «участок».
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
— Тодi менi буквально незрозумiле, як ти, московка, можеш зробитись якимось там пастирем. — А чому не припустити, що менi душно на своїй вiтчизнi?
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”