Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма до іменника “мороз”, що вказує на невеликий мороз або використовується в мовленні з ласкавим відтінком.
2. Прізвище українського походження, утворене від слова “мороз”.
3. (з великої літери) Поетичний образ, персоніфікація морозу як істоти, часто в дитячій літературі або фольклорі (наприклад, “Морозенко-дід”).
Приклад 1:
І шляхтичі оточували його: Виговський, Мрозовицький-Морозенко, Іван Богун. А Кривоноса не любив, і той платив тим же.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Вихід III Кривоніс, Морозенко, Нечай. Всі Чолом тобі, ясновельможний батьку!
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Приклад 3:
Тринадцять алогій 297~ÎÐÀÒÈ ÌÅÒÅËÈÊÀÌÈ 1 всілися зірки кругом місяця та й гріються комин вийшов з хати затяг люльку — морозенко бач а Морозенко на крижану скрипку дорозі — дзвенидорозі грає аби порипувала воротам — дзвениворотам аби поскрипували а стежечці та хай подзвонює метелиця дметьсядсердиться а її метелики за одним смичком у криштальці перемінилися бо йдедіде щедрівка золота підківка І. Калинець. Невольнича муза ~298 2 переконай метелика який сто разів за зиму гинув у міжвіконні оту роздмухану попелинку у промінні що є кольори яскравіші від його крил що є осяєний луг незапилена гаряча квітка і несфальшоване сонце переконай метелика і він промовить впряжіть мене у блискучий плуг у співучий плуг я хочу переорати переліг снігу хай зійде трава квітка і сонце хай виросте пам’ять про луг Тринадцять алогій 299~3 поясни йому що морозяні мальви на шибках виростають без жодного коріння навіть срібного буяють безшелесно і так же зникають білими невідомо куди поясни що наша земля має досить коріння десь у засипаних городищах стлілих мечах покришених дзбанах соняшниках колядок з яких майже повипадали зернятка слів навіть камінь нашого краю вростає у стіну міста міцним корінням І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”