Значення
-
(лінгв.) Пов’язаний із взаємодією морфології та синтаксису, що стосується граматичних властивостей слів (наприклад, відмінка, роду, числа, особи), які виявляються або впливають на їхню синтаксичну позицію та зв’язки у реченні.
-
(лінгв.) Такий, що описує або аналізує мовні явища одночасно з морфологічної та синтаксичної точок зору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. морфосинтаксичний, р. морфосинтаксичного, д. морфосинтаксичному, з. морфосинтаксичного, о. морфосинтаксичним, м. морфосинтаксичнім, к. морфосинтаксичний