морфон

Значення

1. Мінімальна звукова одиниця мови, що виділяється на основі функціональної ролі в розрізненні морфем; елемент морфемної структури слова, який не є самостійною морфемою, але сприяє формуванню її звукового образу.

2. У лінгвістиці — допоміжна фонетична одиниця, що розглядається в межахморфологічного аналізу як складник морфеми, який характеризується специфічною вимовою та позиційними варіаціями.

Правопис та відмінювання