Найменша мовна одиниця, що має значення (або граматичну функцію) і входить до складу слова; неподільна на більші за значенням частини.
У лінгвістиці: мінімальна значуща частина слова, яка виділяється при його граматичному або словотворчому аналізі (наприклад, корінь, суфікс, префікс, закінчення, інтерфікс).