1. Найменша значуща одиниця мови, що має граматичне або лексичне значення та не піддається подальшому членуванню на менші значущі одиниці; мовна форма, що реалізує морфему в конкретному контексті (наприклад, звукові комплекси [рук-], [-а], [-и] в словах “рука”, “руки” є морфами морфеми “рук-“).
2. У біології (частіше у формі “морфа”): окрема форма, різновид організму в межах виду, що відрізняється певними морфологічними ознаками (наприклад, кольором, розміром).