Особа, яка плаває морем, займається мореплавством; моряк, мореходець.
Досвідчений моряк, який здійснює далекі або тривалі морські подорожі, особливо в історичному контексті (наприклад, дослідник, першовідкривач нових морських шляхів).
мореплавець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тричі під час плавання потрапляли вони у лютезні бурі, з яких жоден інший мореплавець не вийшов би живим. Тричі переслідували їх кроволюбні алжирські пірати, і щоразу вдавалося двом відчайдухам утекти.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |