Словник Української Мови
Буква
1. Нав’язування моральних норм, принципів чи оцінок; повчання, що має на меті вплинути на чиюсь поведінку з позицій певної моралі, часто з відтінком несхвалення через надмірну настирливість або лицемірство.
2. Процес або дія, спрямовані на те, щоб надати чомусь морального, етичного змісту; розгляд явищ, подій чи мистецьких творів через призму моральних категорій.
Приклад 1:
Моралізація, раціоналістична обробка фабули, як відомо, була звичайним явищем у середні віки* коли майже всі Езопові байки перетлумачувалися і до них додавалися великі теологічні коментарі. За час, що минув між написанням перших і останніх байок, у Сковороди змінилися уявлення про функціональну роль жанру.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”