1. Жінка, яка строго дотримується моральних принципів і вимагає цього від інших; жінка, схильна до моралізування.
2. Жінка-автор творів моралістичного (повчального, дидактичного) характеру; письменниця-мораліст.
Словник Української Мови
Буква
1. Жінка, яка строго дотримується моральних принципів і вимагає цього від інших; жінка, схильна до моралізування.
2. Жінка-автор творів моралістичного (повчального, дидактичного) характеру; письменниця-мораліст.
Приклад 1:
Дурна, вузька, простолінійна моралістка! Дівча, яке береться судити про те, чого не розуміє!
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”