Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, властивий монументу; величаво, грандіозно, вражаюче своїми розмірами, значенням або міцністю.
2. У спосіб, що відзначається суворістю, фундаментальністю, стійкістю; ґрунтовно, міцно, надійно.
3. У спосіб, що характеризується значним розмахом, масштабністю; велично, могутньо.
Приклад 1:
Монументально стояв лише будинок по другій стороні площі — знаменитий «хмарочос» управління «Южних Жєлєзних Дорог», збудований ще за царя, нахмурений на всі свої шість поверхів, чорно-сіро вифарблений. Це ще документ «могутності» колишньої імперії, як її цитадель в «Южном Крає», сіреч в землі козака Харька та Квітки-Основ’яненка.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Це буває тодi, коли в кiмнату влетить такий симпатичний, але зовсiм не пiдпорядкований монументально-реалiстичнiй теорiї весняний вiтерець i почне валяти дурня в її декольте. Але й тодi товаришка Галакта умiє себе тримати в руках: вона в цей час читає тiльки такi романи, як от “Хулiо Хуренiто” з передмовою Н. Бухарiна i «Любов Жанни Ней» — без передмови названого Бухарiна, але зате того ж самого автора, що до його твору писав передмову член ЦК
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Iван Iванович прокидається з почуттям задоволення i з мажорним, цiлком монументально-реалiстичним настроєм. Мiй герой примружує, свої короткозорi очi i дивиться на Марфу Галактiонiвну.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”