Значення
-
Велика архітектурна або скульптурна споруда, створена на згадку про видатну особу, історичну подію або епоху; пам’ятник.
-
Твір мистецтва (скульптура, архітектурна споруда), що має значну художню або історичну цінність і залишається для нащадків як спадщина.
-
(Переносне значення) Надзвичайно видатна, велика за значенням річ або явище, що увічнює щось у пам’яті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монумент, р. монумента, д. монументові, з. монумент, о. монументом, м. монументі, к. монументе
Походження слова (Етимологія)
Слово «монумент» походить від латинського «monumentum», що означає «пам’ятник», «спогад». Воно утворене від дієслова «monere» — «нагадувати», «застерігати». Таким чином, монумент — це споруда, яка нагадує про важливі події або людей. В українську мову слово прийшло через західноєвропейські мови, зокрема з французької чи німецької. У словнику Етимологічного словника української мови зазначено, що це слово пов’язане з іншим словом «монітор», яке також походить від латинського кореня.