Словник Української Мови
Буква
1. Велика архітектурна або скульптурна споруда, створена на згадку про видатну особу, історичну подію або епоху; пам’ятник.
2. Твір мистецтва (скульптура, архітектурна споруда), що має значну художню або історичну цінність і залишається для нащадків як спадщина.
3. (Переносне значення) Надзвичайно видатна, велика за значенням річ або явище, що увічнює щось у пам’яті.
Приклад 1:
ПЕРВЕРЗІЯ 54 Позаду нього, стоячи на рівних, яко монумент часів клясицизму, вельми атракційна пара в ріжнобарвних плащах, до тої міри вільних, що розвіваються слідом за рухом моторівки, нічим прапори. З приємністю означую червоний і чорний кольори на незнайомій пані.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
За почерком і за однією при- міткою (про “монумент” 1802 р.) копію слід датувати початком XIX ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”