моноцентричний

1. Такий, що має один центр, зосереджений навколо єдиного центрального ядра (про структуру, організацію, модель тощо).

2. У соціолінгвістиці та діалектології: такий, що стосується мовної ситуації, коли існує єдина загальновизнана норма літературної мови, що формується на основі одного діалекту чи мовного варіанту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |