моноцентричний
[monot͡sɛntrɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Такий, що має один центр, зосереджений навколо єдиного центрального ядра (про структуру, організацію, модель тощо).
-
У соціолінгвістиці та діалектології: такий, що стосується мовної ситуації, коли існує єдина загальновизнана норма літературної мови, що формується на основі одного діалекту чи мовного варіанту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. моноцентричний, р. моноцентричного, д. моноцентричному, з. моноцентричного, о. моноцентричним, м. моноцентричнім