Філософська та наукова позиція, що визнає існування лише однієї загальної або фундаментальної теорії для пояснення певного класу явищ або для всієї реальності, заперечуючи плюралізм теоретичних підходів.
У соціології та теорії міжнародних відносин — методологічний підхід, що ґрунтується на одній домінуючій теоретичній парадигмі (наприклад, марксизм, неореалізм) для аналізу суспільних процесів, на відміну від теоретичного синтезу чи конкуренції різних теорій.