монотековий

[monotɛkoʋɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. (техн.) Створений або призначений для роботи з одним технологічним потоком (теком), наприклад, проєкт, система або устаткування.

  2. (інформ.) Такий, що використовує єдину, уніфіковану базу коду (єдиний стек технологій) для розробки програмного забезпечення, на відміну від політекового (microservices) підходу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монотековий, р. монотекового, д. монотековому, з. монотекового, о. монотековим, м. монотековім

Більше записів