монотековий

1. (техн.) Створений або призначений для роботи з одним технологічним потоком (теком), наприклад, проєкт, система або устаткування.

2. (інформ.) Такий, що використовує єдину, уніфіковану базу коду (єдиний стек технологій) для розробки програмного забезпечення, на відміну від політекового (microservices) підходу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |