Значення
-
(біол.) Тип стели у рослин, при якому центральний циліндр стебла складається з єдиного суцільного стовбура провідних тканин, оточеного паренхімою.
-
(істор., архіт.) В архітектурі Давньої Греції — окремо стоюча колона або стела, часто присвячена божеству або встановлена на честь певної події.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. моностела, р. моностели, д. моностелі, з. моностелу, о. моностелою, м. моностелі, к. моностело