1. (біол.) Тип стели у рослин, при якому центральний циліндр стебла складається з єдиного суцільного стовбура провідних тканин, оточеного паренхімою.
2. (істор., архіт.) В архітектурі Давньої Греції — окремо стоюча колона або стела, часто присвячена божеству або встановлена на честь певної події.