моноопера

[monoopɛrɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Музично-сценічний твір (опера) для одного виконавця-співака, у якому весь драматичний діалог або монолог розгортається за участі одного головного героя, часто з використанням хору, балету або мімічних акторів як фону.

  2. Опера, де всі партії (чоловічі та жіночі) виконуються одним співаком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моноопера, р. моноопери, д. моноопері, з. монооперу, о. монооперою, м. моноопері, к. монооперо

Більше записів